Від проблеми до рішення: як народжуються кайдзен-ідеї Тамари Білоус
Білоус Тамара, керівник проєкту «Перший бізнес-партнер», стала однією з найкращих авторів кайдзен-ідей у четвертому кварталі. Для неї це стало приємною, але водночас неочікуваною новиною. Вона зізнається: спеціальної мети подавати найбільше ідей не було. Просто у щоденній роботі постійно з’являються моменти, де хочеться щось покращити, змінити або зробити зручнішим.
У своїй роботі Тамара перебуває у постійному діалозі з різними підрозділами компанії — менеджерами, клієнтами, ІТ-командою, керівниками. Саме в цих розмовах часто й народжуються ідеї. Іноді це зауваження від менеджера, іноді — відгук клієнта, іноді — просто спостереження за тим, як працює певний процес. Тамара жартує, що часто стає своєрідною «жилеткою», куди приходять із робочими труднощами: хтось ділиться проблемою, хтось скаржиться на незручність у процесі, а вона збирає ці історії, аналізує їх і намагається знайти рішення.
Цікаво, що багато змін команда впроваджувала й раніше, навіть не оформлюючи їх як кайдзен-ідеї. Просто працювали й покращували процеси у звичному режимі. Лише згодом її керівник запропонував фіксувати ці ініціативи у системі. Тоді й з’ясувалося, що таких ідей насправді дуже багато — частина з них на момент подачі вже навіть була в роботі.
При цьому Тамара не любить говорити про «свої» ідеї. Вона переконана, що майже всі вони народжуються у спільній роботі. Хтось першим помічає проблему, хтось додає свій досвід, хтось допомагає знайти рішення. У підсумку виходить спільний результат, який покращує роботу всієї команди.
Втім, шлях ідей до реалізації не завжди простий. Вона відверто говорить, що оформлення кайдзен-ідей потребує часу. Потрібно детально описати проблему, її причини та запропонувати рішення. Через це багато людей інколи обирають швидший шлях — просто вирішити питання в робочому порядку.
Також Тамара не приховує: коли пропозицію відхиляють або відкладають, вона реагує емоційно. Особливо тоді, коли через деякий час до тієї ж ідеї все ж повертаються. У такі моменти важко не подумати: «Я ж про це говорила». Але досвід навчив її сприймати це спокійніше — іноді для змін справді потрібен правильний момент.
До компанії Тамара приєдналася буквально напередодні повномасштабної війни. Її перші робочі дні припали на дуже непростий період, коли багато процесів доводилося відновлювати буквально з нуля. Частина колег була без зв’язку, потрібно було швидко знаходити нові рішення, знайомитися з командами, розбиратися в процесах і водночас підтримувати роботу. Саме тоді вона глибше занурилася у внутрішні процеси компанії та познайомилася з багатьма людьми, з якими співпрацює й сьогодні.
Велику роль у її професійному становленні відіграла Ірина Арсененко, керівник проєкту "Відповідальне зберігання". Спочатку їхня співпраця була досить вимогливою, але з часом вона переросла у справжнє наставництво. Тамара з теплотою згадує цей період і говорить, що саме тоді отримала багато знань, які допомогли їй впевненіше почуватися у своїй ролі.
За характером Тамара дуже прямолінійна й емоційна людина. Вона не боїться висловлювати свою думку і завжди намагається відстоювати ідеї, які вважає важливими. Водночас робота навчила її стриманості: інколи ідею потрібно не просто висловити, а підготувати, чітко сформулювати, пояснити її переваги та показати, чому вона справді потрібна.
Поза роботою Тамара має неймовірну кількість захоплень. Вона займається фотографією, кулінарією та кондитерською справою, пише вірші, любить бігати, цікавиться рукоділлям і навіть уміє шити. Каже, що завжди любила пробувати нове, адже різні хобі допомагають розвивати мислення, відкривати нові ідеї та просто отримувати задоволення від життя.
Можливо, саме ця допитливість і відкритість до нового і допомагають їй помічати можливості для змін там, де інші бачать звичайну робочу рутину.