Як навчати, не ламаючи – історія наставництва Андрія Левицького
Андрій Левицький працює комірником на регіональному складі у Львові та у 2025 році став одним із кращих наставників TWI. Та якщо поспостерігати за його роботою, стає зрозуміло: для Андрія наставництво — це не роль і не статус. Це спосіб бути поруч у момент, коли людині складно, ново і трохи страшно.
«Наставник — це той, хто показує на власному прикладі і допомагає людині дійти до моменту, коли вона може впевнено працювати сама», — говорить він.
Андрій добре пам’ятає, що відчуває людина у перші дні на новому місці. Саме тому він ніколи не починає з вимог чи зауважень. Спершу — контакт. Кілька слів, усмішка, просте запитання. «Коли ти підходиш нормально, по-людськи, людина розслабляється. А коли не боїться — тоді починає думати», — пояснює Андрій.
У його підході немає різких рухів. Він уважно слухає, як співробітник сам пояснює свою роботу, як бачить процес, де відчуває складність. Навіть якщо людина працює вже давно і формально все має знати, Андрій не виключає, що з часом щось могло втратити логіку. «Я прошу просто розказати, як ти це робиш. Не термінами, а своїми словами. І тоді стає зрозуміло, де саме все пішло не так», — ділиться він.
Зміни, які він помічає у співробітниках після навчання, не завжди вимірюються цифрами. Це інший погляд, інший тон голосу, готовність пояснювати і брати відповідальність. Часто ті, кому колись допомогли, самі починають підтримувати новачків. Для Андрія це один із найкращих показників того, що він робить усе правильно.
Він також був активно залучений до оновлення підходів TWI. Андрій переконаний, що навчання має бути зрозумілим і живим. «Людина має подивитися і одразу зрозуміти, що робити. Якщо цікаво — вона буде вчитись», — каже він. Саме тому йому близькі ідеї коротких пояснень, відео, реальних прикладів з роботи, а не формальних схем.
Коли Андрія запитують, що мотивує залишатися наставником, він говорить про розвиток. «Кожна нова людина — це новий досвід. Ти сам постійно вчишся», — зізнається він. Особливе відчуття виникає тоді, коли бачиш результат — впевнених людей, які не губляться і знають, що роблять.
Поза роботою Андрій багато читає, малює, слухає музику, гуляє. Книги для нього — це спосіб зібрати чужий досвід і краще зрозуміти себе. Він читає художню літературу, книги з психології, лідерства, бізнесу, останнім часом — навіть комікси. «У будь-якій історії можна знайти щось корисне, якщо уважно дивитись», — говорить він.
Серед улюблених книг Андрій називає «Думай і багатій» Наполеона Гілла — як нагадування про силу мислення, послідовність і відповідальність за власні рішення. Ці ж принципи він щодня застосовує у роботі з людьми — спокійно, без тиску, крок за кроком допомагаючи їм стати впевненішими. Саме за це він і був визнаний одним з кращих наставників.