Андрій Гребенюк, комірник ДП, – омегівець зі стажем. Він майже десять років працює в нашому дружному колективі, любить свою роботу і намагається відмінно її виконувати. Тому Андрія дуже цінують в колективі. Він розповів нам свою «омегівську історію» і трохи поділився спогадами.
Початок омегівського шляху
Перший робочий день я пам’ятаю як зараз. Усі новенькі збирались біля кабінету завідувача Центральним складом, і після зборів нас розподілили по ділянках робіт. Я і ще п’ятеро хлопців попали на вивантаження вагонів із вантажною шиною на базу «Альфа». Тоді вразили обсяги оборотів товару і кількість співробітників на ділянках. Зараз, звичайно, мене цим уже не вразиш.
Колектив із професіоналів
У роботі подобається колектив, який сформувався з професіоналів своєї справи. Хтось підкаже порадою, а хтось – ділом.
Вважаю, що труднощів у нашій роботі багато, але всі вони вирішуються, деякі миттєво, а на вирішення інших потрібен певний час. Керівник Андрія, Ігор Козаков (начальник дільниці приймання), високо цінить його професійні якості: «Андрій все сприймає з одного слова. Він легко навчається, спокійний та розважливий в будь-якій ситуації. Більш надійного та відповідального працівника немає. На мою думку, Андрій – кращий взагалі в усьому. І кращий заступник начальника ділянки, якого тільки можна побажати».
Кумедні спогади з минулого
До «Омеги» я працював в структурі МНС на посаді диспетчера близько восьми років. У зв’язку з реорганізацією МНС, нас усіх воєнізували, мене скоротили, тому що я не служив в армії. За час роботи було все: і помилкові виклики, і реально заміновані автостанції. Мені запам’ятався найцікавіший дзвінок. Телефонували за лінією 101 з мобільного у 23:45. Я піднімаю слухавку, а там чоловічий голос говорить, що за ним стежать і опромінюють невідомими променями, у нього є підозра, що це не люди. Після перших слів я спочатку впав у ступор, подумав про загрозу чиємусь життю. Але потім зрозумів, що йдеться про інопланетян. Я подзвонив у поліцію і передав інформацію черговому. Мені відповіли, що це їх «постійний клієнт».
Відпочинок на природі нічим не заміниш
Моє хобі – це риболовля. Відношу себе до любителів карпфішінгу: тільки в цьому виді лову можна зловити хороший трофей. Ті, хто виловлював великого білого амура, мене зрозуміють. Риболовля, звісно, займає дуже багато часу. Поки розкладешся, пригодуєш рибу… Але воно того варте, відпочинок на природі нічим не заміниш. Зі мною можуть посперечатися спінінгісти, що і щуку можна велику зловити, але це моя думка.