Віталій Хабенко і магія маленьких покращень
Кайдзен у компанії часто сприймають як окремий інструмент для покращень, але для Віталія Хабенка, провідного системного аналітика, це радше природне продовження щоденної роботи. За підсумками IV кварталу 2025 року він став найкращим автором Кайдзен-ідей, хоча саму новину сприйняв доволі спокійно. Для нього постійні зміни, модернізація та оптимізація процесів — не ціль, а норма професійного життя. Протягом багатьох років роботи з різними, подекуди складними, системами йому регулярно доводиться впроваджувати нові підходи та рішення.
З появою Кайдзен- підходу, за словами Віталія, просто з’явився ще один зручний «вхід» для ініціатив. Раніше більшість ідей доводилося адресувати напряму власникам процесів, які вже далі запускали зміни у своїх зонах відповідальності. Тепер навіть невеликі покращення можна ініціювати швидше й самостійніше, що значно спрощує шлях від ідеї до результату. Особливо цінними для нього стали ті ідеї, які народжувалися всередині команди під час регулярних обговорень і мозкових штурмів. Це були прості, на перший погляд, зміни, але саме вони помітно підвищили комфорт щоденної роботи.
Віталій з усмішкою зазначає, що для програмістів будь-яка дрібна незручність може стати серйозним подразником, тому навіть мінімальні оптимізації мають велике значення. Найкращим підтвердженням користі таких ідей він вважає реакцію колег після впровадження, коли з’являються повідомлення на кшталт: «Як добре, що це зробили».
Механізм появи ідей для покращень Віталій описує дуже просто: якщо певна дія повторюється знову і знову та не має очевидного сенсу, вона починає «різати око». Саме так виникла одна з останніх ідей, пов’язаних із процесом відповідального зберігання. На старті проєкту через технічні обмеження частину дій довелося замкнути на ньому, але з часом процес почав активно масштабуватися. Постійні ручні операції не лише відволікали від основної роботи, а й змушували колег чекати, поки ці дії будуть виконані. У певний момент стало зрозуміло, що це вже не тимчасове рішення, а проблема, яку необхідно усунути.
Говорячи про залученість інших співробітників у Кайдзен-процеси, Віталій зазначає, що ключову роль тут відіграє проактивність людини. Ідей у команді вистачає, але не всі готові виносити їх на загал. Попри те, що в компанії багато уваги приділяється популяризації Кайдзен-культури, навчанню та підтримці з боку керівників, дехто все ж вагається або відкладає свої пропозиції «на потім». Сам Віталій до можливих відмов ставиться спокійно. Якщо власник процесу аргументовано пояснює, що певна ідея не принесе реального покращення, він готовий це прийняти, адже саме власник процесу найкраще розуміє його специфіку. Важливу роль у цьому діалозі відіграє керівник групи Олександр Свідло, з яким більшість ідей попередньо обговорюються. Для Віталія принципово, щоб кожна ініціатива була корисною по суті, а не поданою заради кількості чи показників.
Тим, хто лише замислюється над поданням власних ідей, Віталій радить не поспішати, але й не боятися. На його думку, ідея — це не випадкова думка, а зважене рішення, за яке людина готова відповідати та яке може аргументовано відстояти. Саме в такому форматі Кайдзен стає дієвим інструментом, що дозволяє кожному реально впливати на розвиток компанії.